ми повинні зрозуміти як на нас впливає процес навчання та чому ми змінюємося…
нас наповнюють у першу чергу – Знання. Потім найпрактичніше ми використовуємо і тренуємося, так з’являються навички.
Тож Упая працює як Знання, що видаляє наші помилки у розумінні життя. Очищує нас до найвищої свідомості, та створює у нас нові риси характеру які допоможуть у майбутньому розвивати новий сильний характер який піднесе нашу життя до чистого знання і свідомості…
Знання того, хто бачить єдину духовну душу в кожній живій істоті, будь то напівбог, людина, тварина, птах, хижак, мешканець водної стихії або рослина, перебуває в ґун̣і благочестя. В усіх живих істотах присутня єдина духовна душа, попри те, що залежно від своєї колишньої діяльності всі вони мають різні тіла. Як вказано в сьомій главі, життєва сила в кожному тілі проявляється завдяки вищій природі Верховного Господа. Таким чином, здатність бачити цю вищу природу, цю життєву силу в кожному тілі, притаманна ґун̣і благочестя. Ця життєва енерґія безсмертна, хоча тіла підвладні руйнуванню. Різноманітність сприймається стосовно тіла; в обумовленому житті є дуже багато форм матеріального існування, і тому жива сила здається розділеною. Таке імперсональне знання є одним з аспектів самоусвідомлення.
Уявлення про те, що жива істота — це матеріальне тіло і що із зруйнуванням тіла знищується також і свідомість, є знанням в ґун̣і пристрасті. Згідно з таким знанням, відмінність одного тіла від іншого зумовлює розвиток в них різних форм свідомості, — іншими словами, поза тілом не існує окремої душі, яка б проявляла свідомість. Тіло само є душею, й не існує окремої душі, що стоїть за тілом. Згідно з таким знанням, свідомість — це тимчасове явище. Деякі вважають іще, що не існує індивідуальних душ — лише всюдисуща, сповнена знання душа, тіло ж — це лише прояв минущого невігластва. Або — буцім поза тілом не існує ніякої окремої індивідуальної душі, ні душі верховної. Всі подібні уявлення вважають за породження ґун̣и пристрасті.
«Знання», яким наділена пересічна людина, завжди перебуває в ґун̣і пітьми, або невігластва, тому що кожна обумовлена жива істота народжується в ґун̣і невігластва. Хто не розвиває свого знання за допомогою авторитетів або ж настанов ш́а̄стр, — його знання не виходить за межі матеріального тіла. Він не дбає про те, щоб діяти згідно з вказівками священних ш́а̄стр. Для нього Бог — це гроші, а знання зводиться до задоволення тілесних потреб. Подібне знання не має нічого спільного з Абсолютною Істиною. Воно в більшій або меншій мірі нагадує знання тварин: знання того, як спати, їсти, захищатись, злягатись. Саме таке знання змальовано тут як породження ґун̣и пітьми. Іншими словами, знання, яке стосується духовної душі поза цим тілом, називають знанням у ґун̣і благочестя; знання, що породжує численні теорії й доктрини на основі звичайної логіки й розумувань, походить з ґун̣и пристрасті; а знання, яке дбає лише про тіло, відносять до ґун̣и невігластва.
If you found an error, highlight it and press Shift + Enter or click here to inform us.