Хануман Джаянті – день народження Ханумана, героя Рамаяни та одного з найшанованіших Божеств у ведичній культурі. Хануман перекладається як «зламана щелепа» це ім’я Він отримав на честь того що, будучи ще дитиною хотів проковтнути Сонце, думаючи, що це фрукт манго. Хануман завдяки своїм містичним здібностям збільшився у розмірі, так що вже майже зробив це, але в цей момент Господь Індра вразив Ханумана блискавкою і пошкодив його щелепу, так у Ханумана з’явився шрам на верхній губі і так він знайшов це ім’я.Хануман має форму містичної мавпи, ванара, ці мавпи, як і ведмеді та інші тварини, мали всі містичні здібності і супроводжували Господу Раму, служачи йому в місії очищення Землі від демонів…
Хануман був одинадцятим втіленням Господа Шиви. Хануман Джаянті відзначають у день повного місяця (пурніму) місяця Чайтра.
У день народження Ханумана в Храмах, де проводиться поклоніння Йому, мурті прикрашають
гірляндами живих квітів, до них підносять ладду, що зібралися вихваляють вірного слугу Рами. Послідовники Ханумана наносять тілак або синдур на все тіло Ханумана, а потім беруть трохи у прикрашаю себе цією пастою наносячи трохи собі на чоло.
Найбільш урочисто Хануман Джаянті святкують у Варанасі. Саме там розташований один із найзнаменитіших храмів, присвячених Хануману – Санкат Мочан.
Хануману моляться щоб нейтралізувати труднощі та перешкоди, що виникають у житті. Особливо перешкоди створені поганою кармою, а також для нейтралізації несприятливого впливу Сатурна, Марса та Раху.
Ваю та Анджана – батьки Ханумана
Існує кілька легенд про народження Ханумана. Одна з них розповідає про те, що мати Ханумана, апсара Пунджистала, звернулася до ванару («мавпу» санскр.) під дією прокляття. На момент зачаття вона була дружиною Кешарі (могутнього воїна з раси ванарів) і мала ім’я Анджана (одне з імен Ханумана – Анджанея). Одного разу бог вітру Ваю, втілення Шиви, що пролітав неподалік, побачив Анжані, під час її обмивання в гірському водоспаді був підкорений її красою і спонуканий провидінням, проникнув у кожну клітинку її тіла. Так народився Хануман і звідси його друге ім’я Маруті («син вітру»).
Дитинство Ханумана
Анджан була звільнений від прокляття відразу ж після появи на світ Ханумана, і вона захотіла повернутися на небеса. Дитя запитало свою матір, яке його майбутнє і яку він має принести користь у житті. Вона запевнила його, що він ніколи не буде знищений, і що фрукти, стиглі, як сонце, що сходить (вона вказала йому на сонце) будуть складати його їжу. І Анджан повернулася на небеса.
Думаючи, що світиться і блискуче Сонце — це стиглий соковитий фрукт, дитина зробив один стрибок до нього і близько наблизився до Сонця. Індра кинув у Ханумана свою ваджру (спис), щоб захистити Сонце, зламавши йому щелепу. Хануман непритомний впав на землю. Засмучений Ваю взяв сина і за таку несправедливість почав викачувати повітря з планети. Незабаром все живе у світі почало задихатися. Тому Індра з могутніми богами вирішили утихомирити Ваю. Брахма зцілив дитину, давши їй захист від будь-якої зброї. Потім усі боги дали свої благословення і назвали його Хануманом.Хануман — символ неймовірної фізичної сили та енергії, стійкості та відданості, тому йому поклоняються ті, хто бажає знайти таку ж відданість Богу, яку мав Хануман. Він може набувати форми будь-якої живої істоти чи предмета. Від батька йому передалася здатність левітувати та розганяти хмари.
Хануман у «Рамаяні»
У стародавньому індійському епосі «Рамаяна» Хануман виступає відданим другом Рами. Найвідомішим подвигом Ханумана є битва армії мавп (ванарів), під його керівництвом, зі злими силами в особі могутнього демона Равани, який викрав дружину бога Рами. Хануман, у писанні, зумів не лише врятувати дружину Рами, а й повністю зруйнувати місто Равани. Після цієї славної перемоги Хануман став вірним і наближеним до пана Рами слугою.
Хануман здатний згорнути гори, перелетіти через океан, вбити людожера, перебувати у пошуку абсолютного світу. Характер і сила Ханумана говорять про безмежний потенціал, закладений у кожному з нас.
гірляндами живих квітів, до них підносять ладду, що зібралися вихваляють вірного слугу Рами. Послідовники Ханумана наносять тілак або синдур на все тіло Ханумана, а потім беруть трохи у прикрашаю себе цією пастою наносячи трохи собі на чоло.
Найбільш урочисто Хануман Джаянті святкують у Варанасі. Саме там розташований один із найзнаменитіших храмів, присвячених Хануману – Санкат Мочан.
Хануману моляться щоб нейтралізувати труднощі та перешкоди, що виникають у житті. Особливо перешкоди створені поганою кармою, а також для нейтралізації несприятливого впливу Сатурна, Марса та Раху.
Ваю та Анджана – батьки Ханумана
Існує кілька легенд про народження Ханумана. Одна з них розповідає про те, що мати Ханумана, апсара Пунджистала, звернулася до ванару («мавпу» санскр.) під дією прокляття. На момент зачаття вона була дружиною Кешарі (могутнього воїна з раси ванарів) і мала ім’я Анджана (одне з імен Ханумана – Анджанея). Одного разу бог вітру Ваю, втілення Шиви, що пролітав неподалік, побачив Анжані, під час її обмивання в гірському водоспаді був підкорений її красою і спонуканий провидінням, проникнув у кожну клітинку її тіла. Так народився Хануман і звідси його друге ім’я Маруті («син вітру»).
Дитинство Ханумана
Анджан була звільнений від прокляття відразу ж після появи на світ Ханумана, і вона захотіла повернутися на небеса. Дитя запитало свою матір, яке його майбутнє і яку він має принести користь у житті. Вона запевнила його, що він ніколи не буде знищений, і що фрукти, стиглі, як сонце, що сходить (вона вказала йому на сонце) будуть складати його їжу. І Анджан повернулася на небеса.
Думаючи, що світиться і блискуче Сонце — це стиглий соковитий фрукт, дитина зробив один стрибок до нього і близько наблизився до Сонця. Індра кинув у Ханумана свою ваджру (спис), щоб захистити Сонце, зламавши йому щелепу. Хануман непритомний впав на землю. Засмучений Ваю взяв сина і за таку несправедливість почав викачувати повітря з планети. Незабаром все живе у світі почало задихатися. Тому Індра з могутніми богами вирішили утихомирити Ваю. Брахма зцілив дитину, давши їй захист від будь-якої зброї. Потім усі боги дали свої благословення і назвали його Хануманом.Хануман — символ неймовірної фізичної сили та енергії, стійкості та відданості, тому йому поклоняються ті, хто бажає знайти таку ж відданість Богу, яку мав Хануман. Він може набувати форми будь-якої живої істоти чи предмета. Від батька йому передалася здатність левітувати та розганяти хмари.
Хануман у «Рамаяні»
У стародавньому індійському епосі «Рамаяна» Хануман виступає відданим другом Рами. Найвідомішим подвигом Ханумана є битва армії мавп (ванарів), під його керівництвом, зі злими силами в особі могутнього демона Равани, який викрав дружину бога Рами. Хануман, у писанні, зумів не лише врятувати дружину Рами, а й повністю зруйнувати місто Равани. Після цієї славної перемоги Хануман став вірним і наближеним до пана Рами слугою.
Хануман здатний згорнути гори, перелетіти через океан, вбити людожера, перебувати у пошуку абсолютного світу. Характер і сила Ханумана говорять про безмежний потенціал, закладений у кожному з нас.
Хануман – покровитель медицини та цілительства
Він врятував смертельно поранених під час битви на Ланці Раму та його брата Лакшмана. Їхні рани могли залікувати тільки особлива трава, яка росла в Гімалаях, і Рама послав Ханумана за нею. Однак, прибувши на місце, Він узяв усю гору і доставив її з усією рослинністю у табір Рами. Трава діяла лише до сходу Місяця. Пролітаючи небом, Хануман побачив, що Місяць ось-ось засяє на горизонті, тоді він проковтнув її і прилетів у Ланку вчасно. Тому молитви Хануману мають таку цілительську силу.
Він врятував смертельно поранених під час битви на Ланці Раму та його брата Лакшмана. Їхні рани могли залікувати тільки особлива трава, яка росла в Гімалаях, і Рама послав Ханумана за нею. Однак, прибувши на місце, Він узяв усю гору і доставив її з усією рослинністю у табір Рами. Трава діяла лише до сходу Місяця. Пролітаючи небом, Хануман побачив, що Місяць ось-ось засяє на горизонті, тоді він проковтнув її і прилетів у Ланку вчасно. Тому молитви Хануману мають таку цілительську силу.
Повчання Ханумана
— «Ханумана шанує кожен, хто зайнятий своїм духовним розвитком, тому що він здатний знищувати не лише недоліки людини, а й самі гріхи. Він їх буквально спалює, як і спалив палац Равани, негідника, який викрав прекрасну Ситу. Сита – це процвітання, яке є вічною дружиною Бога. Будь-хто, хто намагається використати процвітання не для служыння Богу, тут же ризикує наповнитися всілякими недоліками та гріхами.»
— «Він дає нам приклад того, як позбавитися всіх недоліків. Для цього достатньо запросити до свого серця Абсолютну Істину. Там, де є світло, вже не може бути темряви. Навіть якщо це невелика свічка, але і вона вже здатна розсіяти темряву, то навіть невелике знання про Істину здатне розсіяти всі наші помилки.
Хануман помістив Сіту та Раму у своє серце, і воно вважається прикладом абсолютної чистоти та відданості. Одного разу він навіть розірвав свої груди і показав, що в його серці дійсно знаходиться сама Абсолютна Істина: у його серці знаходилися Рама та Сита, а на всіх м’язах та кістках було написано «Рам, Рам, Рам».
— «Також Рама дарував Хануману довге життя, молодість та здоров’я. Тому Хануману поклоняються ті, кому потрібна фізична сила – воїни та борці. Його тіло порівнюють із золотою горою. Але ця сила особлива, вона дає можливість впоратися з власним демонічним умонастроєм. Хануман є контролюючим дихання і всі п’ять пран у нашому тілі, тому йому поклоняються ті, хто займаються хатха-йогою та пранаямою. Він зміг поєднати Ситу та Раму, тому в нашому тілі він відповідає за з’єднання душі з наддушкою.
— «Хануман – це приклад особистості, яка підкорила свій розум. Він міг тримати свої почуття під повним контролем, а розум став настільки чистим, що був здатний відчувати глибоке співчуття до інших.»
— «Особлива містична могутність Ханумана виражалося у цьому, що міг змінювати свій розмір тіла. Він міг ставати величезним за кілька секунд, а міг перетворитися на карлика, проникаючи в таємні ходи та печери.
«…ми маємо ставати сильними і великими, вирушаючи на добрі справи, борючись із несправедливістю і насильством, але у колі своєї сім’ї, у суспільстві своїх друзів ми маємо ставати маленькими слугами всіх, хто нас оточує…»
«Хитрі та сильні промови мають бути спрямовані на злочинців та ворогів, а в колі своєї сім’ї людина має бути м’якою та простою. Необхідно пам’ятати, що цінність і силу слів надає не лише гучності та наполегливості, а й тимчасового мовчання. Хочете, щоб вас почули, — помовчіть трохи…»
Нехай історії, що оповідають про Ханумана, надихають кожного з нас і наділяють безмежною мудрістю, здатністю долати будь-які перешкоди не тільки поза, але й усередині нас самих!
— «Ханумана шанує кожен, хто зайнятий своїм духовним розвитком, тому що він здатний знищувати не лише недоліки людини, а й самі гріхи. Він їх буквально спалює, як і спалив палац Равани, негідника, який викрав прекрасну Ситу. Сита – це процвітання, яке є вічною дружиною Бога. Будь-хто, хто намагається використати процвітання не для служыння Богу, тут же ризикує наповнитися всілякими недоліками та гріхами.»
— «Він дає нам приклад того, як позбавитися всіх недоліків. Для цього достатньо запросити до свого серця Абсолютну Істину. Там, де є світло, вже не може бути темряви. Навіть якщо це невелика свічка, але і вона вже здатна розсіяти темряву, то навіть невелике знання про Істину здатне розсіяти всі наші помилки.
Хануман помістив Сіту та Раму у своє серце, і воно вважається прикладом абсолютної чистоти та відданості. Одного разу він навіть розірвав свої груди і показав, що в його серці дійсно знаходиться сама Абсолютна Істина: у його серці знаходилися Рама та Сита, а на всіх м’язах та кістках було написано «Рам, Рам, Рам».
— «Також Рама дарував Хануману довге життя, молодість та здоров’я. Тому Хануману поклоняються ті, кому потрібна фізична сила – воїни та борці. Його тіло порівнюють із золотою горою. Але ця сила особлива, вона дає можливість впоратися з власним демонічним умонастроєм. Хануман є контролюючим дихання і всі п’ять пран у нашому тілі, тому йому поклоняються ті, хто займаються хатха-йогою та пранаямою. Він зміг поєднати Ситу та Раму, тому в нашому тілі він відповідає за з’єднання душі з наддушкою.
— «Хануман – це приклад особистості, яка підкорила свій розум. Він міг тримати свої почуття під повним контролем, а розум став настільки чистим, що був здатний відчувати глибоке співчуття до інших.»
— «Особлива містична могутність Ханумана виражалося у цьому, що міг змінювати свій розмір тіла. Він міг ставати величезним за кілька секунд, а міг перетворитися на карлика, проникаючи в таємні ходи та печери.
«…ми маємо ставати сильними і великими, вирушаючи на добрі справи, борючись із несправедливістю і насильством, але у колі своєї сім’ї, у суспільстві своїх друзів ми маємо ставати маленькими слугами всіх, хто нас оточує…»
«Хитрі та сильні промови мають бути спрямовані на злочинців та ворогів, а в колі своєї сім’ї людина має бути м’якою та простою. Необхідно пам’ятати, що цінність і силу слів надає не лише гучності та наполегливості, а й тимчасового мовчання. Хочете, щоб вас почули, — помовчіть трохи…»
Нехай історії, що оповідають про Ханумана, надихають кожного з нас і наділяють безмежною мудрістю, здатністю долати будь-які перешкоди не тільки поза, але й усередині нас самих!
Для того щоб ознайомитися з історією, та отримати натхнення і розуміння Ханумана, прочитайте Рамаяну, або, хоча б, Ханумана Чалісу, прославлення Ханумана…
https://surya108.avau.info/2020/04/07/shri-xanuman-chalisa/
If you found an error, highlight it and press Shift + Enter or click here to inform us.